forko за Дві вежі львівської цитаделі. 
Львівська Цитадель - єдиний в Україні комплекс фортифікаційних укріплень середини XIX ст., який дійшов до нашого часу майже без змін. Однією з причин будівництва Цитаделі стало повстання «Весна народів» 1848 року, що відбувалось і у Львові. Тоді австрійська влада влаштувала артилерійський обстріл центральної частини міста. Щоб захистити себе від можливих повстань адміністрація прийняла рішення «знайти й організувати відповідні споруди під артилерію та воєнні запаси, які малими силами могли б стримати народ». Як наслідок було збудовано цитадель, що складалася з системи фортів(бастіонів), які були підсилені ровами з перекинутими через них дерев'яними мостами. З метою маскування вогневих точок — оборонний периметр було засаджено каштанами і акаціями.У Першій світовій війні Львівська Цитадель не відіграла якоїсь важливої ролі. У 1914 році австрійські війська без опору залишили місто. У 1914–1915 роках у Цитаделі розміщувався російський гарнізон. У 1918–1939 роках на Цитаделі був розташований полк польської піхоти. Під час Другої світової війни на території Цитаделі діяв табір для військовополонених Stalag-328 «Tsutadell». Для підсилення охорони гітлерівці спорудили систему невеликих бетонних дотів, розташованих по колу на схилах гори, один з яких ви бачите на фото. Через концтабір «Tsutadell» пройшло 280 тисяч чоловік, з них 140 тисяч вмерло від голоду і хвороб. Після війни споруди Цитаделі використовувались як казарми. Заразу на цій території переважно склади та офіси комерційних фірм. Громадськість та архітектори довго ламали списи стосовно можливості/неможливості використання веж у новому статусі, цікаво глянути що відбувається зараз з ними.
Піднімаючись по горі зanderver помічаємо закинуті вентиляційні шахти, схожі на маленькі будиночки. Під землею тут бомбосховища.
Вдалині панорама центральної частини міста, яка звідси чудово прострілювалась.
Хрест жертвам концтабору.
Вона ж під час війни, коли у цитаделі розміщувався концтабір. Джерело
Зараз тут усе чисто і гарно. Архітектори та ландшафтні дизайнери постарались.
Схоже постояльці готелі все норовлять вилізти на башту або взятись за перила)). Як на мене на цих табличках явно бракує чарівного слова "будь-ласка")
Свого часу було чимало протестів стосовно спорудження готелю "на людських кістках"
Однак, йдемо далі , ще одна кругла вежа, доля якої, на жаль, куди печальніша. Дивіться самі:
Старі стіни зберігають дірки від куль
Появляються тріщини
Всередині проростають молоді деревця, а знизу розважаються графітчики.
Не берусь судити наскільки морально і правильно розміщувати готель на місці концтабору, але стан останньої вежі, яка є пам'яткою архітектури національного значення, також говорить сам за себе.
