i-am-sweetness (с) (i_am_sweetness) wrote,
i-am-sweetness (с)
i_am_sweetness

Подорож Києвом в заметіль

я гуляла по Киеву в субботу 09.02.2013 слегка в своих делах, при этом спецом не взяв фотокамеру. ибо снег. а, ну я ж уже говорила об этом.. так вот, а другой блоггер не побоялся проветрить фотоаппарат, потому его прогулка по заснеженному Киеву вышла довольно романтичной и, потому, я не могу не поделиться с Вами этими фотографиями.
автору спасибо.
всем, кто не понимает украинский - спрашивайте - переведу :)

(с)


СПАСИБО Оригинал взят у silme_ea ЗА  Подорож Києвом в заметіль

Визирнувши в суботу у вікно, я побачив сніг. Багато снігу, що покрив пухким шаром все навколо, загорнув дерева у білі костюми, а людей примусив витягти різнокольорові парасолі. Сніжинки невпинно падали з обважнілих, сірих хмар, приєднуючись до своїх коліжанок на землі. З кожною хвилиною їх ставало дедалі більше, сніжна симфонія лунала все гучніше, і я просто не міг не купити квитка у театр природи, тому схопив фотоапарат й побіг на вулицю. Фотографувати засніжений Київ.

P2098812

P2098785
Вже за дверима я мало не потонув у снігу.

P2098784
Чекаючи тролейбуса, я дивився на людей, що пробігають повз. Такі різні, але такі схожі - швидше, швидше в тепло!

P2098787
Вирішив зійти на розі Володимирської й Великої Житомирської. Виявляється, що хтось навіть намагається чистити сніг. Але, очевидно, це їм погано вдається.

P2098790
Чомусь люди раптом стали релігійними - всіх тягне до Михайлівського собору. Бажано під його дах.

P2098801
А хтось просто стоїть і спостерігає... Чи й навіть фотографує. Сніжинки тим часом влаштувались на моєму об’єктиві...

P2098804
Замело й Десятинну вулицю... В дитинстві мене лякали тим, що тут жив Кучма.

P2098810
Зелена огорожа навколо Десятинної церкви просто-таки вічнозелена. Тільки чомусь ніхто не спішить ховатись під її дах.

P2098812
Сніг йшов дедалі несамовитіше, накриваючи ковдрою Андріївську церкву.

P2098813
Численні торговці з під своїх наметів виглядають поодиноких подорожніх.

P2098817
Однак життя не припиняється ні на секунду - досить лише одягти синього дощовика.

P2098819
Завертаю у провулок, з якого лунають звуки старої платівки.

P2098820
І тут мені зустрічається шматочок (майже) незіпсованої природи.

P2098822
Заглиблююсь в алею... Тільки для того, щоб набрати повні черевики снігу.

P2098828
Лише один завиток узвозу, а вже ребус: спробуйте знайти Андріївську церкву. 

P2098831
Сміливі ромашки біля замка Річарда борються із настирливою зимою.

P2098830
Сходи улесливо запрошують мене ними скористуватись. Що ж, я піддамся спокусі... Проте не із цими.

P2098842
І ось узвіз лишився внизу... Небо таке низьке, що здається, що його можна дістати рукою.

P2098844
Наче сіра холодна стіна раптом виникла між мною і містом... Існують лише кілька будівель, сніг, і шум вітру у вухах.

P2098855
Кольори зовсім вже тьмяні...

P2098846
Раптом вони зовсім зникають. Жодного кольору. Тільки силуети й білизна снігу.

P2098854
Десь там далеко туманний Поділ, а Троєщині не існує взагалі...

P2098857
Поволі сніг пожирає останні шматки міста. Здається, що вже нема вороття, що лишусь тут назавжди.

P2098833
І не існує нікого. Тільки я. І якась така ж самотня душа на протилежному схилі...

P2098841
Аж тут звідкись блимнуло світло... Ліхтарик! Жовтий ліхтарик!

P2098862
Кольори повертаються, і з ними вертається жага до життя. Тільки зараз розумію, що страшенно змерз.

P2098864
Ааа, кольори! Сині Жигулі з прапорцем, як приємно! Швидше до низу!

P2098865
І ось вже Поділ. Рівні ряди ліхтарів, налякані перехожі. Сутеніє.


Tags: Київ, город, зима, красота, пейзаж, позитив, прогулка, репортаж, снег, фотографии
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments